Table Of ContentНАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА ДОСЛІДНИЦЬКА ФУНДАЦІЯ ГРЕЦІЇ
ІНСТИТУТ НОВОГРЕЦЬКИХ СТУДІЙ
ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО І ТОРГІВЛЯ
У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї
XVIII–XIX СТОЛІТТЯ
Збірник наукових статей
Київ – 2012
1
УДК (495)339/7(1-13)+(470+571)"17/18"
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту історії України НАН України
(Протокол № 5 від 26 травня 2011 р.)
Грецьке підприємництво і торгівля у Північному Причорномор’ї
XVIII–XIX ст. Збірник наукових статей. – К.: Інститут історії України НАН
України, 2012. – 276 с.
У збірнику представлені статті, присвячені дослідженню ролі грецьких під-
приємців в економічному розвитку Півдня Російської імперії, переважно порто-
вих міст узбережжя Чорного та Азовського морів, окремим аспектам інтеграції
греків до соціокультурного та економічного середовища, взаємозв’язкам з влад-
ними структурами тощо. Видання розраховане на дослідників історії України,
Росії, розвитку міжнародних економічних зв’язків у Середземномор’ї та Північ-
ному Причорномор’ї у ХVІІІ–ХІХ століттях, діяльності купецьких підприємств.
Редколегія: член-кор. НАНУ, проф. Боряк Г.В. (голова), член-кор. НАНУ,
проф. Реєнт О.П., д.і.н., проф. Варварцев М.М., д.і.н., проф. Віднянський С.В.,
д.і.н. Вірменич Я.В., д.і.н., проф. Дмитрієнко М.Ф., д.і.н., проф. Кірсенко М.В.,
д.і.н., проф. Кудряченко А.І., д.і.н. Пилипенко О.В., д.і.н., проф. Рубльов О.С.,
к.і.н. Галенко О.І., д.і.н., проф. Харлафті Тз., д.і.н. Сіфнеу Е., к.і.н. Бацак Н.І.,
к.і.н. Пелешко А.В., к.філол.н. Чернухін Є.К.
До збірника увійшли матеріали Міжнародної наукової конференції «Греки у
міжнародній торгівлі на Півдні Російської імперії, ХVІІІ–ХІХ ст.»: Київ –
Ніжин, 8–10 жовтня 2010 р.
Автори вміщених у збірнику статей несуть особисту відповідальність за
достовірність наведених фактів і висловлюють власну думку, яка не обов’язково
збігається з поглядами Редколегії.
У разі передруку статей із цієї збірки узгодження з Редколегією обов’язкове.
ISBN 978-966-02-6645-2 © Інститут історії України
НАН України, 2012
© Автори статей, 2012
2
ЗМ І СТ
Передмова ..................................................................................................... 5
Наталя Бацак
Грецьке та італійське купецтво у портах Північного Чорномор’я:
комерційна діяльність, мореплавство (перша третина XIX ст.) ............... 11
Лилия Белоусова
Фонд Одесского коммерческого суда как источник для изучения
деловой жизни Одессы XIX – начала XX вв. ............................................. 35
Наталия Быковская
Греческая община в экономическом развитии Керчь-Еникальского
градоначальства в конце XVIII – начале ХХ вв. ........................................ 49
Олександр Галенко
Грецькі підприємці та мореплавці у Північному Причорномор’ї
османської доби, 1475–1812 ......................................................................... 61
Виктор Захаров
Греческие купцы в торговле Российской империи XVIII ст. ................... 79
Сергій Зозуля
Доля грецького некрополя у Ніжині ........................................................... 93
Янніс Каррас
Покровительство та судочинство: оцінка діяльності Грецького суду
в Ніжині .......................................................................................................... 101
Владимир Морозан
Крупнейшие зерноторговцы Причерноморья и Приазовья ХІХ в.:
методы торговли, общественная и частная жизнь ..................................... 113
Світлана Новікова
Родина Хараджаєвих у Маріуполі ............................................................... 125
Катерина Папаконстантіну
Греки у торгівлі на Чорному морі наприкінці XVIII ст.:
у пошуках нових можливостей .................................................................... 133
3
Юлія Руда
Грецька громада Бердянська в епоху реформ другої половини ХІХ ст. .... 151
Вольфганг Сартор
Хлебные экспортеры черноморско-азовского региона: группы
предпринимателей и их этнический состав, 1834–1914 ........................... 157
Валерий Томазов
Хиосцы в Российской империи: социальная адаптация и национальная
самоидентификация (штрихи к просопографическому портрету) ........... 209
Тзелина Харлафти
В конфронтации с правительством России: Мари Вальяно, крупные
греческие зерноторговцы и судебное разбирательство дела о Таганрогской
таможне в 1881–1886 годах .......................................................................... 221
Евгений Чернухин
Греки Нежина и торговое мореходство: к постановке проблемы
и источники ..................................................................................................... 245
Олексій Шляхов
Греки Російської імперії та їхня роль у розвитку торговельного
мореплавства у Чорному та Азовському морях
(друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) ..................................................... 265
Відомості про авторів .................................................................................. 275
ПЕРЕДМОВА
Грецька присутність у Північному Причорномор’ї є взірцевим прикладом
тривалих історичних зв’язків, і тому – привабливою темою для істориків,
оскільки виявлення (встановлення) зв’язків між епохами та взаємозалежності
явищ є важливою метою наукового пошуку. В названій темі вирізняються два
добре окреслені об’єкти, кожен з яких вартий дослідження, тим більше
плідною видається думка про поєднання їх в одному сюжеті вивчення.
Справді, греки здавна проживають на території Північного Причорномор’я
і, навіть незважаючи на тривале різноплемінне оточення та політичне домі-
нування інших спільнот у цьому регіоні, зберігали і продовжують зберігати
власну національну тотожність. До того ж вони справили значний вплив на
історію цього регіону. Власне, це їм значною мірою Північне Причорномор’я
зобов’язане своїм місцем у світовій історії, адже тамтешні степові сусіди
греків і справжні господарі тих місць аж до монгольської навали майже не
знали писемності, і греки виступали там в ролі головних хроністів. Гомеро-
вим легендам про пригоди Одіссея в краю циклопів десь на північних берегах
негостинного Чорного моря вже мало не три тисячоліття. В епоху колонізації
греки оселилися на колишньому березі циклопів і навіть перетворили його на
окраїну грецької ойкумени, а Чорне море – на «гостинне». Хоча надалі
Північне Причорномор’я пережило щонайменше десяток епох, відповідно до
панування певних держав: римську, ґотську, гунську, візантійську, хозарську,
монгольську, генуезьку, османську, російську, радянську, нарешті україн-
ську, – греки не зникли з регіону. За проникливим спостереженням
О. Пріцака, на цих землях навіть епоха еллінізму протривала набагато довше,
ніж деінде – до самого завоювання Тмутаракані Руссю в ХІ ст.1 Лише навала
ґотів у ІІІ ст., що знищила багато грецьких міст і сіл, та ще переселення греків
з південного Криму у Надазов’я, здійснене в політичних інтересах і за
наказом російської імператриці Катерини ІІ 1778 р., на якийсь час подекуди
переривали тяглу грецьку присутність. Не зникли греки і попри радянську
політику асиміляції та русифікації.
Північне Причорномор’я як об’єкт дослідження також має досить ясно
окреслені обриси. З боку моря – це узбережна територія між гирлами Дунаю
та Кубані, включно з усім узбережжям Азовського моря. Північний берег, за
винятком вузенького гірського берега Кримського півострова, відноситься до
степової смуги Євразії. Тому за Північним Причорномор’ям закріпилася ще
одна назва – (При)Чорноморський степ (у міжнародній науковій термінології
англійською – Pontic Steppe). Також, межа степу та лісу правила за кордон
Північного Причорномор’я ще й на суші. Отже, Північне Причорномор’я
1 Пріцак О. Походження Русі. – Т. І. – Київ: Обереги, 1997. – С. 124-139 (розділ
«Боспорське царство і пізній еллінізм»).
5
являло собою домівку євразійських кочових скотарів. З прибуттям сюди
греків воно стало також місцем зустрічі двох цивілізацій – з одного боку,
середземноморської землеробсько-торговельної, а з іншого, – степової цивілі-
зації кочових скотарів. У помонгольську добу українська колонізація, козач-
чина та експансія Російської імперії поширили з лісів Східної Європи на цей
регіон ще одну цивілізацію – слов’ян-землеробів, – яка зрештою й опанувала
його на зламі XVIII–XIX ст. Від того часу тисячолітні кордони Північного
Причорномор’я «розмилися», і на колись цілісному просторі відповідно до
нових політичних реалій виокремилися інші ареали та виникли інші назви:
Новоросія, Таврида, український степ, південь Російської імперії, південна
Україна, південна Росія, Крим тощо. Назва ж «Північне Причорномор’я»
почала вживатися лише стосовно періоду до початку ХІХ ст.
Широкі хронологічні рамки та прозорість теми грецької присутності у
Північному Причорномор’ї створюють, тим не менше, декілька небезпек для
її вивчення. Передусім, йдеться про ілюзію існування в даного явища якогось
одного або декількох універсальних чинників, що завжди були йому прита-
манні і зумовлювали його тривкість. Вона виникає уже внаслідок самої
спроби створити узагальнюючу візію, що логічно вимагає пояснити трива-
лість одного явища протягом кількох епох. Тим більшою є така небезпека у
зв’язку з тим, що внаслідок поділу регіону між двома молодими державами,
Україною та Російською Федерацією, історики обох країн схильні обирати за
об’єкт досліджень саме національні території, і, проектуючи сучасні
національні кордони у минуле, неминуче переводять тему дослідів у площину
національних відносин між греками та іншими народами регіону, зокрема,
українцями та росіянами2. Зрозуміло, що тривалість грецької присутності на
національних територіях налаштовує авторів таких наративів до демонстрації
позитивного характеру греко-українських чи греко-російських взаємин. На
додачу, властивий західній цивілізації певний філеллінізм надає престижності
зв’язкам з Грецією в очах сходу Європи, російські та українські дослідники
даної теми схильні захоплюватися прикладами, що надаються до трактування
в категоріях взаємодопомоги, співпраці, дружби між народами3. Не дивно, що
2 Терентьева Н.А. Греки в Украине: Экономическая и культурно-просветительская
деятельность (XVII-XX вв.) – Київ: Аквилон-Пресс, 1999. – 350 с. – насправді книга
містить огляд грецької присутності на території України в античні часи та середньовіччі;
Дмитрієнко М.Ф., Литвин В.М., Томазов В.В., Яковлєва Л.В., Ясь О.В. Греки на
Українських теренах: Нариси з етнічної історії, документи, матеріали, карти. – Київ:
Либідь, 2000. – 488 с.; Пряхин Ю.Д. Греки в истории России XVIII-XIX веков. – С. –
Петербург: Алетейя, 2008. – 304 с.
3 Історики не раз прямо видають своє бажання розглядати українсько-грецькі
стосунки у винятково позитивному світлі: «История украинско-греческих взаимосвязей
имеет давнюю и устойчивую традицию. Уходя в глубину веков, она превратилась в одну
из доминирующих составных частей исторического процесса в Украине, оказала
заметное влияние на освободительную борьбу греческого народа против османского
ига». – Див.: Терентьева Н.А. Греки в Украине. – С. 6.
6
й політики, включно з президентами Греції та України, також покликаються
на минувшину греків у Північному Причорномор’ї як на вияв дружби україн-
ського та грецького народів4. Словом, греки в такому підході представля-
ються носіями цивілізації у краях росіян та українців (або їхніх предків), тоді
як справжні рушії та обставини присутності греків на території Північного
Причорномор’я, за винятком хіба що історії грецьких колоній та держав
античної доби, залишаються поки що поза кадром досліджень.
Між тим, історія грецької присутності у Північному Причорномор’ї була
надто тривалою, щоби її можна було звести до спільного знаменника. Як
кожна із згаданих епох у Північному Причорномор’ї повинна була створю-
вати специфічні умови для перебування греків у даному регіоні, так і греки
повинні були мати щоразу інші цілі, мотиви й можливості для присутності.
Без з’ясування цих питань стосовно окремих епох спроби створення
узагальнених візій та оцінок залишатимуться далекими від реалій вправами з
метаісторії, хоч би ними й рухали добрі наміри, якщо знову покликатися на
вислови політиків. До того ж були в цій темі і явища, що рішуче суперечили
уявленням про дружбу між народами, зокрема, участь греків у міжнародній
работоргівлі у Північному Причорномор’ї, причому від античності й до часів
османського панування, війни між Візантією і Руссю – це якщо звернутися до
більш-менш відомих прикладів. Але ще знаходяться нові приклади теж, як от
судове переслідування російським рядом грецького підприємця Маріса Валь-
яно, про який йдеться у даній книзі. Такі приклади теж потребують осмис-
лення, а отже узгодження з піднесеними панівними поглядами.
Епоха, що знаходиться в центрі уваги даної книги і що відносилася до
періоду перебування Північного Причорномор’я у складі Російської імперії, –
XVIII–XIX ст. – належить до однієї з найважніших в усій історії грецької
присутності в цьому регіоні. Цей час також залишив глибокий відбиток у
національних історіях греків, росіян та українців. Тому переосмислення цієї
епохи і визначення нових напрямів дослідження у світлі сказаного є
актуальним. Якщо йдеться про греків, то добре відомо, що їх у цей регіон
тоді привабила його відкритість для міжнародної торгівлі. Успіхи грецьких
підприємців відкрили важливий ресурс матеріальної підтримки ними війни за
незалежність (1821–1829), а надалі – і грецької національної держави. Не
випадково, що на території Російської імперії перебували й осередки політич-
ної та культурної діяльності греків, зокрема таємне товариство «Філікі
4 «Протягом століть вихідці з Греції пліч-о-пліч з українцями ревно обороняли
православ’я, розвивали культуру і науку, економіку і торгівлю, боролися зі спільним
ворогом», – зазначав президент України Л. Кучма у передмові до одного з таких
наративів. Див.: Історичний досвід співпраці // Греки на українських теренах. – С. 7.
В тому самому ключі у своїй передмові до того ж видання висловлювався і президент
Греції К. Стефанопулос: «З давніх-давен обидва народи єднають непорушні узи традицій,
споріднює близкість релігії та культури. На історичній українській землі зароджувались і
з плином часу зміцнювалися наші дружні взаємини... У боротьбі за свою незалежність
Греція знайшла в Україні справжнього друга...». – Там само. – С.14.
7
Етерія», фінансово підтримуване грецькими підприємницькими колами. Для
Російської імперії діяльність грецького купецтва, так само, як і інших інозем-
них підприємців, зайнятих, насамперед, у міжнародній торгівлі, дозволила
швидко дістати вигоду від завойованих степових земель і перетворити їх на
один з найдинамічніших в економічному відношенні регіонів країни. Для
української нації міжнародна хлібна торгівля кінця XVIII – початку XX ст., в
якій греки відіграли надзвичайно важливу роль, стала результатом її праці та,
водночас, і жертв, що їх поглинула колонізація причорноморських степів,
починаючи з XIV ст. Саме завдяки активному хлібному експорту Україна
здобула славу європейської житниці, що живе до цього часу, і, серед іншого,
підтримує ідею про європейську місію українській нації.
Зважаючи на те, що наукові конференції служать одним з ефективних
способів переосмислення назрілих проблем, у жовтні 2010 р. відбулася
міжнародна конференція, присвячена дослідженню ролі грецьких підпри-
ємців у розвитку торгівлі та урбанізаційних процесів на теренах Північного
Причорномор’я. Задум проведення конференції належав професорці Іонійсь-
кого університету Тзеліні Харлафті та науковому співробітнику Інституту
новогрецьких досліджень Національної фундації досліджень (Греція) Еврідіці
Сіфнеу. Зауважимо, що професорка Т. Харлафті є авторкою низки ґрунтовних
досліджень з історії торговельного флоту на Середземному морі, ролі
грецьких підприємців у розвитку міжнародних морських перевезень, історії
грецького суднобудування тощо. Вона є одним з авторів дослідницького
проекту Іонійського університету “Greek maritime history, 1700–1821”,
фінансованого Європейським союзом та Міністерством освіти Греції (2004–
2007). У 2009 р. професорка ініціювала великий міжнародний проект дослід-
ження історії портів басейну Чорного моря, що має на меті описати процеси
заснування та діяльності найвідоміших у минулому осередків торгівельної
діяльності на чорноморському узбережжі в контексті вивчення глобальної
мережі морських транспортних шляхів ХVIII–XIX ст.
Ініціативу грецьких учених щодо проведення конференції підтримав
Інститут історії України Національної Академії наук України і 8–10 жовтня
2010 р. організував і провів спільно з Інститутом новогрецьких досліджень
(Афіни, Греція) міжнародну наукову конференцію «Греки в міжнародній
торгівлі на Півдні Російської імперії ХVIII–ХІХ ст.».
До участі в київській конференції були запрошені відомі фахівці у різних
історичних галузях, дослідження котрих торкаються історії підприємництва
греків на Півдні Росії та України. На запрошення відгукнулися і взяли участь
у конференції дослідники з Греції, Німеччини, Австрії, Росії та провідних
наукових центрів України. Серед них фахівці з історії грецької діаспори –
Еврідіка Сіфнеу, Яніс Каррас, Ірина Пономарьова, Наталія Биковська, дослід-
ники економічного розвитку Середземномор’я – Катерина Папаконстантіну,
Вольфганг Сартор, фахівці з історії підприємництва в Росії ХVІІІ–ХІХ ст. –
Олексій Шляхов, Володимир Морозан, Віктор Захаров, архівісти Лілія
Білоусова, Юлія Руда та ін. Інститут історії України НАН України
8
представляли науковці-провідні фахівці з історії Північного Причорномор’я
Олександр Галенко, Лариса Якубова, Наталя Бацак, Євген Чернухін, Валерій
Томазов. Організаційний бік проведення конференції забезпечували провід-
ний науковий співробітник Інституту Оксана Юркова, перекладачі Ольга
Шаленко, Роман Михайлюк, Олег Цибенко.
Конференція проходила в два етапи. У перший день, 8 жовтня, була
проведена перша низка сесій в Інституті історії України НАНУ. У день від-
криття конференції в Києві її учасників щиро привітали Посол Грецької
Республіки в Україні, Повноважний міністр 1-го рангу Георгіос Георгунтзос,
директор Інституту новогрецьких досліджень Національної фундації дослід-
жень професор Пасхаліс Кітромілідіс, директор Інституту історії України
НАНУ академік Валерій Смолій. Очільники обох наукових центрів урочисто
підписали Договір про співпрацю у науковій, координаційній та видавничій
діяльності.
Більша частина доповідей була присвячена питанням історії підприєм-
ництва в Україні та Росії ХVІІІ–ХІХ ст., головно «грецькій складовій»
торговельно-економічних процесів, що охоплювали Північне Причорномор’я,
а також різноманітним аспектам діяльності грецьких громад у причорномор-
ському регіоні. Найбільше ж уваги було приділено питанням ролі грецьких
підприємців у розбудові економічних зв’язків між портовими містами Півдня
Росії та країнами Середземномор’я, впливам грецьких громад на інфраструк-
туру Одеси, Таганрога, Маріуполя, Керчі тощо. Доповідачі звернули увагу
колег до нових підходів до розв’язання низки наукових проблем, закликали
до пошуку й використання нових першоджерел, активного залучення до
наукового обігу нових матеріалів.
Другого дня роботи конференції відбулося виїзне засідання у м. Ніжин.
Знайомство з містом розпочалося з відвідання учасниками й гостями
конференції старовинного цвинтаря, де й досі зберігаються надгробки з
грецькими написами – мовчазні свідки колишнього економічного розквіту
міста, до якого долучилися пересельці з Епіру, Македонії та багатьох інших
провінцій історичної Еллади. Вельми інформативною для грецьких учасників
була розповідь наукового співробітника Центру пам’яткознавства НАН
України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Сергія Зозулі про долю грецького некрополя.
У приміщенні старовинної будівлі Ніжинського педагогічного універси-
тету імені М. Гоголя (колишня Гімназія вищих наук князя Безбородька, за-
снована 1820 р.) учасники конференції провели засідання, присвячене участі
ніжинських греків в економічних процесах півдня Російської імперії, особли-
востям діяльності грецької громади тощо. На початку сесії гостей тепло вітав
ректор Ніжинського педагогічного університету професор О.Д. Бойко.
Після закінчення наукової частини подорожі гості завітали до колишніх
церков Грецького ніжинського братства – Усіх Святих та Архангела Михаїла,
ознайомилися з «грецьким» кварталом міста, де у ХVІІІ – ХІХ ст. мешкала
більша частина «братчиків». Окремі мало відомі сторінки історії братства та
9
пов’язаних з ним пам’яток учасникам конференції оповів колишній насто-
ятель храму Всіх святих, нині директор Музею рідкісної книги Ніжинського
педагогічного університету імені М. Гоголя о. Олександр Морозов.
Упродовж дня учасники конференції мали неформальні зустрічі з пред-
ставниками міської влади: в.о. Ніжинського міського голови О.Г. Баран-
ковим, начальником управління культури міської адміністрації, заслуженим
працівником культури України Л.К. Шаганом, – а також головою Ніжин-
ського міського товариства греків імені братів Зосима Ларисою Приплавко-
Мілосовою. Надалі гості мали нагоду не тільки помилуватися краєвидами
чудового українського провінційного містечка, але й побачити сучасний
Покровський ярмарок, про відродження якого таки нарешті подбала міська
регіональна влада.
Доопрацьовані й розширені доповіді учасників конференції «Греки в
міжнародній торгівлі на Півдні Російської імперії ХVIII–ХІХ ст.» були покла-
дені в основу пропонованої збірки наукових праць. Збірник супроводжує
науковий апарат, який складається зі списку авторів, розгорнутих анотацій
англійською, українською та російською мовами, що супроводжуються
переліком ключових слів. Члени редколегії сподіваються, що пропонований
збірник стане в нагоді елліністам, фахівцям у галузі економічної історії, між-
народних зв’язків, архівним працівникам, генеалогам, усім, хто цікавиться
історією економічного розвитку Північного Причорномор’я та діяльністю
грецької діаспори на його теренах.
10