Муза Роксоланська: Українська література XVI-XVIII ст.: У 2 кн. Книга 2. Розвинене бароко. Пізнє бароко

2005·69.2 MB·Ukrainian

by  Шевчук В.

Живе світ у руїні. Гинучи, вікує,
Хвилює, %рч застиглий: згуба скрізь чатує.
Упавши, підніметься. (Вставши, упадає,
іМужніє у гіганти, сил своїх не знає.
Хоч плине, а нерушний, у твердім зм’якшілий,
(Він боягуз, ?(рч смілий, в боязні він смілий.
Хоч крутиться млиночком, стать Кавказом прагне,
Хоч тісний, а простори він далеко тягне.
(Втяжив його достаток, а влекшив нестаток
—
Це власне як пологи з вагітнілих маток.
(Все в змінних фарбах світу з 'єднано чудовно,
ІНа нетривалім ґрунті міцно усрунтовно,
Летить вогнистим колом в вічнім згуби морі,
Які на схід і заЩ йому вийдуть зорі?
ІНіхто у ньому статку твердо не знаходить
—
Осіннього лиш часу символом виходить.
Іван Орновський.
“Образ", 1705 р.
Валерій Шевчук
МУЗА РОКСОЛАНСЬКА
Українська література
XVI—XVIII століть
У двох книгах
Книга друга
РОЗВИНЕНЕ БАРОКО
ПІЗНЄ БАРОКО
Київ “Либідь” 2005
ББК 83.34УКРІ
Ш37
Розповсюдження та тиражування
без офіційного дозволу видавництва заборонено
Головна редакція літератури
з гуманітарних наук
Головний редактор
Світлана Головко
Редактори
Олена Вербило, Юрій Медюк
ISBN 966-06-0353-3
ISBN 966-06-0355-Х (кн. 2) © Валерій Шевчук, 2005
*Ц»Ц¥ТОй
У, І*"Х
ЧХУ» «S*SXS*%
ЛтЛ *'«#***. >^rv
**
YkfHuu ©.'
jwjf «Йг&игШ**»
r»S JP IS
ЬМт^ШЬ'кІм rnm
ОМ* 0 J'OJ^WW
fjyj ^ з ‘Tuf ,*nf0 *V>yf
*w %'->е/п
tr|iir\4#4 n.W * 1 Jf r ej 4>9i^ ?y|f ^|j| wr^ju^y pMIOAWVfj лю*юн %***$*■
rlfc^,f# j i ,f ч.
,*п.¥Уі
lew&itt owHOtemtih .v>w» »#*VWu u т&ш
j
y# uoi/ »~ * * -л» o*j'i mw н о*м« их^ол^Ь оям**м<* кіті і .',V
• rr
H W s g- P J
w ї f
QJ V Я
1 1
Ж
t&' ЩJTs >• \4 =$$% Щ* *
\Ч ч 5;2
m I*
* £r ?*
tj ■'
**
4
ST *"v ,
5
Щ
J
щ<*л\
і\Ч “
@*pf
-ЙПРІL
**П і|Ш»1 §355 МІМ »Wtl|
5
‘ІУ || **f
^^**”^^^т**®*&л**«тУш №т*т
й»»
ES
304
isa xvj «r yJ.- mm №шМшЬ j
m»WJ
РОЗВИНЕНЕ БАРОКО
Державотворчі й національно-стабілізуючі еліти
в українському суспільстві XVI—XVIII століть 22
Універсальна картина світу в творчості письменників українського бароко 38
Поетика бароко в українських літописах 46
Байка в літературі українського бароко 65
Анімалістично-алегорична поетика у творах XVI—XVIII століть 78
Образ Богдана Хмельницького в давній українській літературі 91
Персоналі! та пам’ятки другої половини XVII—початку XVIII століть 107
Самійло Зорка, його панегірик та діаріуш 108
Про “Герби і трени при гробі... Сильвестра Косова” 114
Лазар Баранович як поет 128
Теодосій Софонович. “Хроніка” 144
“Про Олексія, чоловіка Божого” — драма з 70-х років XVII століття 151
“Чигирин” Олександра Бучинського-Яскольда 159
Іоаникій Галятовський. Життя і творчість. “Скарбниця” 164
Про поеми невідомого автора другої половини XVII століття із віршованої хроніки 171
Климентій Зіновіїв і його книга буття українського народу 179
Іван Величковський та Києво-Чернігівська поетична школа
другої половини XVII століття 192
Три вірші анонімного автора із збірника Кондрацького 208
Петро Попович-Гученський — предтеча Івана Котляревського 213
Літературна праця Дмитра Туптала 219
Стефан Яворський. Поезія 235
Григорій Вишневський. “Шлях, увінчаний лаврами...” 243
Пилип Орлик як письменник 248
Іван Орновський — панегірист кінця XVII — початку XVIII століть 257
Про Данила Братковського — поета й людину 262
Іларіон Ярошевицький: діалог між Купідоном та Йоасафом 283
Літопис Самовидця як речництво козацько-старшинської ідеології 288
Іван Максимович — поет вічних тем 295
Зміст 7
Теофан Прокопович. Життя і творчість 306
Лаврентій Горка та його драма “Йосиф-патріарха” 319
Висновки 330
ПІЗНЄ БАРОКО
Письменство ХУІІІ — початку XIX століть. Конспективний огляд 335
Пізнє бароко. Загальні статті 347
Низове бароко і засоби його творення 348
Українські поетики та риторики як теоретична база літературного бароко 370
Українська барокова драма. Загальні зауваження 382
Явище прообразності в літературі українського бароко 393
Українські родинні хроніки 406
Почаївський культурний осередок XVIII — початку XIX століть 410
Іван Мазепа — митець і літературний герой 420
Літопис Григорія Граб’янки 434
Малий діаріуш Миколи Ханенка 446
Про “Журнал”, чи діаріуш, Пилипа Борзаківського та Павла Ладинського 451
Семен Климовський та його політично-публіцистичний поетичний трактат 459
Літопис Самійла Величка 469
Інокентій Нерунович. “Милість Божа” 483
Василь Григорович-Барський та його “Мандри по святих місцях” 488
Митрофан Довгалевський: драми та поетика 492
Йоасаф Горленко — творець моралістичної поеми 503
Літературна діяльність Михайла Козачинського 509
“Діалог Енея з Турнусом” із 1745 року 519
Про драму “Воскресіння мертвих” Георгія Кониського 525
Гнат Максимович. “Ода на перший день травня 1761 року” 538
Семен Дівович. “Розмова Великороси' з Малоросією” 545
Сатири інока Якова 555
Про Йосипа Обонкіона-Батю, українську вертепну драму та вертепне дійство 561
Григорій Сковорода як письменник і мислитель 579
Прообразність у баченні Г. Сковороди 595
Іван Некрашевич, його вірші та діалоги 608
Іриней Фальківський — звершувач поетичних традицій Київського атенею 617
Василь Капніст в українському контексті 621
“Історія Русів” як літературна пам’ятка 630
“Ене'ща” Івана Котляревського в системі літератури українського бароко 649
Мудрець із гір Карпатських — Василь Довгович 670
Висновки, або Коли починалася Нова українська література
і ще раз про стилістичні епохи 679
Іменний та предметний покажчик 695
РОЗВИНЕНЕ БАРОКО
••
другої
половини
XVIII століть
Конспективний
m
період вважається вершинним у розвитку українського
водночас він ряд особливостей, які варто
відзначити. Після кровопролитної війни Богдана Хмель¬
ницького в 1648—1657 рр. Україна впала в так звану Руїну,
коли Правобережжя було або зовсім знищене (Черкащина,
частина Поділля), або підупало політично й культурно. Га¬
личина так само виявляла значно меншу духовну діяльність,
потрапивши у круту залежність од Польщі, що спричинило, з одного
боку, повернення до ідеї унії ( іричин цього було те, що ук¬
раїнська православна церква в залежності від російської), з
іншого боку, — занепад польсько- літератури. На Лівобе¬
режній Україні, чи, як її називали — Гетьманщині, збереглися форми
державної автономії при підлеглості російському цареві, що на певний
час дало стимул для розвитку культури, хоч уже в 70-х роках фіксується
сильний політичний тиск Росії на Україну, який поступово наростав, що
закінчилося, зрештою, крахом української політичної відособленості.
Але до 1710 р. бачимо в літературі ще розвиток по висхідній, хоч дещо
з давніших досягнень вона почала тратити (наприклад, висока попу¬
лярність полономовної, без залежності від польської, літератури за змен¬
шення літератури книжною українською мовою), в цей час і латиномов-
на література становить у загальній тільки фрагмент.
Так, у Львові виходить присвячена цьому місту латиномовна книж¬
ка "Захисна башта Давидова” Самуїла Кушевича (1678); Львову присвя¬
чує поетичну книжку Данило Кастеллі "Символ доброго афекту” (1666),
латинською мовою пишуться історичні твори "Потрійний Львів” (Історія
міста Львова) Бартоломея Зиморовича та "Літопис”, що обіймає події
1 Сборник летописей, 1624—1700 рр., львівського каноніка, українця родом, Яна Юзефовича1.
относящихся Технічно високого рівня тримається латиномовна поезія шкільного
к истории Южной
походження, хоч, порівняно з попередніми періодами, помітно схолас-
и Западной Руси.
тується. Григорій Вишневський — вихованець Київської академії, який
К., 1888. С. 113—
212. згодом учився у Віленській академії, написав латиною вишуканий
поетичний твір "Шлях устелений лаврами” (1696) різними типами гекза¬
2 Антологія метричного вірша2. Цей самий автор видав панегірик Іоасафу Кроковсь-
української поезії. кому, також латиномовний, — "Царювання увінчаного інфулою”. Звертає
Т. 1. К., 1984.
на себе увагу Іларіон Ярошевицький (?—1704), київський вихованець і
С. 228-236.
викладач академії, автор рукописної поетики й риторики, байок та
3 Там-таки. С. 247—
261. діалогічної поеми "Купідон, або крилатий амур” (1702) — усе латиною3.