Table Of Content"УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА БІБЛІОТЕКА
А. Г. ВЕЛИКИЙ, ЧСВВ
3
ЛІТОПИСУ
ХРИСТИЯНСЬКОЇ
УКРАЇНИ
КНИГ А ПІ: XIV - XV - XVI ст.
З ЛІТОПИСУ
ХРИСТИЯНСЬКОЇ
УКРАЇНИ
Т. ІІІ: XIV - XVI СТ.
ІЗІВLІОТЕСЛ SPIRIТUЛLE UCRAINA
Л. G. WEL УКУ J, ОSІЗМ
DALLE CRONACHE DELL'UCRAINA
CRISПANA
LETTURE STORICHE DALLA RADIO VAПCANA
vol. ІІІ: XIV - XVI scc.
SECONDA EDIZIONE
EDIZIONE DEI РР. BASILIANI «MISSIONAIRE»
ROMA - 1999 - LVIV
УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА БІБЛІОТЕКА
А. Г. ВЕJJИКИЙ, ЧСВВ
З ЛІТОПИСУ
ХРИСТИЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ
ІЩРКОВНО-ІСТОРИЧНІ РАДІОЛЕКЦІЇ 3 ВАПІКАНУ
XIV - XV - XVI
т. ІІІ: ст.
ВИДАННЯ ДРУГЕ
ВИДАВНИЦТВО ОТЦІВ ВАСИЛІЯН «МІСІОНЕР;,
РИМ - 1999 - ЛЬВІВ
ВІД ВИДАВНИЦТВА
Радіолекції «3 Літопису Християнської України~,
111,0 їх публікуємо в рш1хах «Української Духовної Біб
.11 іотски~,· постають щотижневими відступш,tи часу,
11і;юю поступу розмов Української Секції Ватикансь
кої Радіостанції иа церковио-історичиі теми з слуха
•1шrи в Україні. А прийнявши число 50 лекцій, як підхо
же і вигідне для їх подавання нашим читачаJч кииж-
11оrюю формою, випускаємо ось уже третій том цієї
11 о;тсної публікації.
Перших два томи, які обхопили 1О О лекцій, за пері
t)() !X-XIV століть, знайшли своє прихильне прийнят-
11m серед українського читача і зао.хоту для Видав-
1//Щmва продовжувати це корисие видання. Тому й у
11/flкому часі появляється цей третій том радіолекцій
1\тпора, поки розпічнемо видават1я інших духовних
11атеріялів.
Сучасність Української Церкви корениться в гли
(юкій історії, яку Український Народ пережив не завж
r)11 за власною ініціативою, бувши деколи змушеним і
фі3ично, і морально іти за чужими плянуваннями, а то
і1 іитересами. Та Боже Провидіння завжди чувало над
11ш1, і виводило 1tавіть з шкідливих подій свою більшу
щюславу та благо віруючого люду.
Події і явища, про які говориться в цьому третьо
·''!!
томі, зокрема позначаються отим втруча1111ям з
(юку: від татар, поляків, литовців і москалів. Треба
11ід:тачити, що саNв в тому періоді приходить до зат
; юти української політичної сшvюстійиости і саj110-
1!.1;1тюсти, і то в часах отого великого оживлення
6 Від видттицтва
Польсько-Литовської і Московської Державности, з
іJ1tnеріялістични.ми і месіяиістичними пря.:.1ува1тями,
передусіJ11 на шкоду Українській Державі, Церкві і На
роду. Це часи так зв. Литовсько-Руської Держави, яка
,. в обох своіх частинах стала предметом експансії силь
ніших сусідів, що і відбилося також иа церковнім і
культуриім процесі. Тому XV І століття можиа б
назвати століттям глибоких тіней в українській
історії. Отож і ця серія лекцій, яку даємо в руки на
ших чшпачів носить багато затінених сторі11ок на
родного, а то й церковного лихоліття. І-І авіть і світла
вселенська доба в цій історії - часи Флорентійсько
го Собору і Порозумітtя - має ті глибокі відтінки.
Та в сумі - цей історичний процес і ці картини,
які Автор виводить з глибини віків, - мають у собі
світ.лі сторінки, вказуючи иа незнищимість народного
духу, і що <mеситий ие виоре на дні моря полю>, як це
влучно схарактеризував цю снагу народу народний
Поет. Народ вистояв усі ці лихоліття і безвихідь
силою своїх духовних первнів, які не дозволили йому
З1-tеохотитись і пуститись берега.
Тому передаючи l~ю збірку радіолекцій у руки су
часних українських Читачів, у часи останнього і дію
чого иароіJного і l~ерковиого лихоліття, має,110 надію,
що і сьогодні гартом свого духу та своєю вірою віи
вистоїть несхитно оте лихоліття, і тим разом для
нього возсіяє світла Майбутність у своїй Хаті, де
пануватиме своя Правда, і Сила, і Воля.
Рим, n тисячоліття смерти
CD. КІІЯГИІІі Ольги: 969-1969.
Видлвниuтво ОО. влсил~ян
ВСТУПНЕ СЛОВО
Опублікувавши два томи .1скцій ~з Літопису Хрис-
111шmської України~, і вняс1111вши їх походження, з;i
/t.v 1ч і характер, мало залишається сказати для вступу
/to <щього третього тому, який є тільки дальшим про
;tовженням та й не закінчує цієї серії «Української
/(,11.rотюї Б ібліотекu:1>.
В хронології цього нашого літописання ми поступи-
1111ся більш як на 200 літ вперед в історії Української
І l1·ркви, обнявши в одну книгу її історію кінця XIV, і
XV-XVI
століття. В цих двох останніх століттях ми
11111роко розглянули світлу, хоч і не успішню добу так
.111. Флорентійського Порозуміння християнства, а в тому
1 українського та присвятили досить нашої уваги і добі
1;1к званої Реформи на Заході, у її східноєвропейських
рш1·алуженнях, яка в українській церковній історії яв
лнсться добою глибокого занепаду, яке мало свій світлий
фінал - Берестейське Порозуміння Української Цер-
1<1111 з центром християнства - Римським Престолом.
Та це вже головна тема наступного винуску нашнх
.ІІ('ЮtіЙ.
Доповнюючи те, що бу ло сказане в попередніх двох
~омах, відмітимо тут передусім те, що і цей том явля
І"І'І>СЯ тільки вибіркою nажніших і характернстичш1х
11о;1ій, у реконструкції l\ІОЗаїки українського церковно-
1·0
історичного процесу, а не повним підручником історії.
}І к і попередні, це матеріял для формування ширшого
ІL!'ркоІЗного світогля;~у українського віруючого народу
11 •1аси тяжкого народного лихоліття і зневаги до його
історИLJІІОГО минулого. І нам прийшлось поставити при-
11аіімні ІЗажніші орієнтири на цьому історичному шля-
в Вступне сло6о
ху. Чи на тяжкu захмарених горизонтах їх спостереже
українська людина, не нам про це судити. Та ми дали
те, що 1чогли, с1ю1Зняючи повинність нашої доби.
Щотижня, 6езнеребіїшо, ми старалися вникати в
~·
українське церковне иинуле та шукали в ньоиу вияс
нення і сучасного лихоліття. І ми прийшли до переко
нання, 1цо головна його 11ричина лежить не в нутрі, а
назовні - в цілому ком11лексі питань етнічного, полі
п1чного, культур11ого і церковного характеру. Та в усіх
подіях, явшщtх і фактах не заникає ніколи здорова жнт
тєва течія українського глибоко християнського духу,
який·знутра переміг усі перепони силою первісних за
ложень, які залягли глибоко в самі основи його хрис
тиянської душі. І в тому, прочитавши образки нашого
минулого, слід шукати оптимізму і на наші тяжкі часи.
6
Якщо паша книга принесла тільки ~rалу одроби
ну цього християнського Божого оптимізму принаймні
громадці українських християн - ціль і завдання цих
лекцій буде виповнена. На це і наша надія, і для цього
ми не пожаліли ні труду, ні коштів.
В одному і др,угому паші друзі - спікери Вати
канської Радіостанції Української Секції - були нам
і заохотою, і підмогою. І за це почуваємося до обов' язку
їм отут подякувати та дати публічне признання, зокре
ма невтоJ\ІІіому Директорові Секції о. Родіонові Р. Го
ловацькому, ЧСВВ. Він провів і виправлення тексту за
вимогами друкованого слова і правопису.
Віддаємо ці 11СJ.ші лекції до друку й у руки читачів,
з переконанням, що вони принесуть ту користь, для якої
були підготовані і висказані.
Рим, IJ празник свв. Бориса і Гліб;~, 1969 р.
о. Атлнлс1й Г. ВЕликий, ЧСВВ
~пов1сть ПРО НОВГОРОДСЬКИЙ
БІЛИЙ КЛОБУК»
(До історії 11оста11ня теорії: «Москва - третій Рим;,,)
« ... П о с.мерті святіиюго папи Сшtьвестра, всі пра
rІm')ювиі Папи й Єпископи віддавали велику пошану
fІі.:юjчу клобукові, як наказав блажет-tий Сильвестер.
І 111rtк проплило багато літ в такоNу добротворіниі .
. І '/(' супротивник людського роду - ворог-супостат
rІ11тюл вчшtzш велику війну на свюпу Церкву, і підняв
111· 11еї якогось царя Карла на йметtя, і папу TapNoca
( /lшrаза?) і 1tавчив іх обNатовати християнський люд
1rmi~11u лажними слова.ми і навчанняNи; і наказали в01tи
r1і1іr:тупити від православної Христової віри і роздер-
11111 сдиість благочестя святої Апостольської Церкви.
І .10 6ісовською 1tаNовою ті нечесні вчителі опрокииу·
111 11;ювославну Христову віру і передання апостоль-
1 1,кі і святих Отців, і перевернулись в єресь Аполіна
;1ін. 111а вважали правдивиN навчання про прісний хліб;
11 11;щвдиве Христове передання і передання апостолів
1 ( J11щів почали вважати лож1tиNи; і святу апостольсь
'' .11 І ( еркву запляNили неправильниJ~tи навчашtями і
1 '11/)І(баjчи; і не любили святого білого клобука і не
1111111.1;вс1ли його, як було заповіджено передше, але, взяв-
11111 йот, поклали його на тому ж підносі і за.мкнули в
11і111і якоїсь церковної стіни, а на дверцятах написали
·1111111mською мовою таке: «Тут зберігається білий кло-
