Table Of ContentM
(л)
U1
0)
•s
00
(0
M
h V .-и» 8-9 1Ю АС
ISBN 966-71 1 7-60-X
I. I
> -
fcT
19 , >
в. к. Сидоренко
СЛ ЕРК
^ ик нчурщП для 1нчу в 1всооньлагаз !нт х
-оньлачван их нвохив 1далказ в
Рекомендовано Мшктерством oceimu i науки Украиш
Ув иК«р»ялокШ 2003
ББК 30.11я721
С34
Рекомендовано MiHicmepcmeoM oceinui i науки Украпт
(Лист MiHicTcpcTBa ocniTH i иауки Украши
№1/11-2805 вш 07.07.03.)
Сидоренко В.К.
С34 Креслення: Пщруч. для 1нчу в загальноосв1т. навч.-вихов.
закл.-К.: Школяр,2003.- 239 е.: 1л.
ISBN 966-7117-60-Х.
БК Б30.117я 21
© 1УИ1 <.|11(1КК"РЯ,.^()(И
IISCBDMN П/9/- 66-7- 7I 11 -71 7/П -6л/ ()-Х - © СИЛН.ФО Ж ОЛЖуриУ.;,Х.< |.К),1 .ИМР.О ....1 ..ИИ М
УП ТСВ
Для сучасно! людини мовне та письмове сп1лкування е
звичною i пост1йною життевою потребою. Проте ще набага-
то ран1ше, н1ж з'явилася писемн1сть, люди навчилися вико-
нувати граф1чн1 зображення. Поблизу 1спанського селища
Альтам1ра збереглася печера — житло перв1сно1 людини, на
CTinax яко1 зображено сцени полювання на 1б 1ноз в. У Сиб1ру
в передг1р'ях Алатау знайдено граф1чн1 зображення людей i
1вз 1р в на скелях, виконан! людиною понад 30 тисяч рок1в то-
му. Ц1 та innii приклади свщчать про те, що спочатку люди
намагалися граф1чно в1дображати CBoi враження i бачення
навколишнього св1ту. Поступово виконуван! людиною гра-
1ф н1ч зображення удосконалювались, ставали б1льш св1до-
мими i виразними — з'явилися зображення знарядь пращ,
плани поселень, храм1в тощо. Першим з таких зображень
вважаеться зображення буд1вл1 у розр1з1 на глинян1й таб-
личц! (Новий Вавилон, 2400 р. до н. е.). Складн1сть арх1тек-
тури палащв, храм1в, укр1плень та 1нших споруд у крашах
стародавньо! культури (Стародавн1й вгипет, Вавилон, Гре-
щя) дають шдстави вважати, що вони будувались на основ!
креслень.
Вся 11ротс я розвитку людського сусп1льства була т1сно по-
в'язана з удосконаленням мистецтва виконання зображень.
Але завжди 1лс д пам'ятати, що поява креслень обумовлена
потребами практично! д1яльност1 людини.
Наскельт зображення людина виконувала пхматочком
вуг1лля, взятим 13 залишк1в вогнища. Прообраз сучасного
ол1вця з'явився ni3Hinie, за доби старогрецько! культури: це
бул и граф1тов1 палички. Ще п1зн1ше почали застосовувати
палички чи загострен! кружечки 1з свинцю або ср1бла, як1
також залишали добре пом1тш сл1ди на поверхнях твердих
предмет1в. Вщомо, що такими «ол1вцями» користувався
Леонардо да 1В 1чн .
Перший «справжнш» ол1вець було виготовлено в Англи
у 1565 р., коли у графств! Камберленд знайшли поклади гра-
ф1ту. М1сцев1 майстри здогадалися розпилювати кристали
граф1ту на тоненьк! стержн! i вставляти ix у дерев'ян! палич-
ки 3 отворами. На жаль, поклади граф1ту швидко скшчи-
лися.
Утрете ол1вець «народився» наприк1нщ XVIII ст., коли
француз Школя Жак Конте запропонував cnoci6 «одягати»
граф1товий стержень у дерев'яний одяг, а чех Йозеф Хардт-
мут вршайшов новий cnoci6'виробництва граф1тових стержн1в
i3 cyMimi граф1тового порошку з глиною. Американський
винах1дник 3 м1ста Конкорд сконструював верстат для виго-
товлення дерев'яного «одягу» на ол1вщ.
До удосконалення «граф1чних знарядь» причетно багато
вщомих людей. Досить згадати, що у XVIII ст. орган1защ€Ю
виготовлення ол1вщв у свош лаборатори займався М.В.Ломо-
носов. Нин! у 1вс тг виробляеться приблизно 400 р1зноман1тних
тип1в i вид1в ол1вщв.
Життя сучасно! людини насичене найр1зномаштн1шимР1
граф1чними зображеннями: рисунками, кресленнями, схема-
ми, планами, картами, граф1ками, д1аграмами тощо. В цих
умовах словесна форма передач! i збереження 1нформацп втра-
тила свою ун1версальн1сть.
Мова граф1чних зображень не знае кордон1в, адже вона од-
наково зрозум1ла 1св м людям, незалежно 1в д того, якою
мовою вони розмовляють. Граф1чну мову набагато легше
призвичахти для ii розум1ння електронно-обчислювальною
машиною. Будь-яка граф1чна 1нформац1я в1др1зняеться 1в д
словесно! б1льшою конкретн1стю, виразшстю i лакон1чшстю.
Серед 1нших граф1чних зображень креслення посщають
особливе м1сце. За кресленнями на виробництв! виготовля-
ють pi3Hi предмети. За кресленням можна з'ясувати будову
виробу i взаемод1ю його частин. Значить, креслення потр1бн1
для складання i ремонту вироб1в, для вивчення ix будови.
Важко уявити т1 галуз! практично!' д1яльност1 людей, де б не
знаходили застосування креслення. За кресленнями зводять
житлов! будинки, будують гребл!, шахти, електростанци,
прокладають зал1зниц1 й шосейн! дороги. За кресленнями ви-
готовляють одяг i мебл1, шиють взуття.
Поняття про креслення для вас не нов!. Рашше ви вже
одержали деяк! вщомост! про елементи креслення, про утво-
рення зображень на ньому. У цьому п1дручнику викладено
ocHOBHi правила виконання та вимоги до оформления сучас-
них креслень.
1НЬ .ЕЛИЯ СНЕЕ ГИ РЛКОЬШ МЛАРГМАДО ЗОИФВО
1.1. Правила оформления креслень
Креслення повинн! бути однаково зрозум1лими для тих,
хто ix виконуе, i для тих, хто буде користуватись ними. То-
му 1снують едиш правила виконання креслень а.Т вимоги о"д
ix оформления. Вони м1стяться у документах, як1 називають
державними стандартами.
Правила виконання та вимоги до оформления креслень,
встановлен! державними стандартами, е обов'язковими для
Bcix, хто виконуе креслення.
Формати креслень. Щоб креслення були зручними для
збер1гання i користування ними, ix виконують на аркушах
паперу певного розм1ру. Розм1ри аркуша креслярського наде-
ру називають форматом. Формат аркуша визначаеться розм1-
рами його cTopiH. У школ! користуються аркушами, розм1ри
CTopiH яких 297 X 210 мм. Цей формат позначають А4. Це
найменший з формат1в, визначених державнрш стандартом
для виконання креслень.
Рамка i основний напис креслення. Кожне креслення мае
рамку, яка обмежуе на формат! м!сце для побудови зобра-
жень та нанесения р!зних умовних позначень. Це м!сце все-
редин! рамки називають полем креслення. Л!нп рамки про-
водять на в!дстан! 20 мм в!д лiвoi меж! формату ! на в!дстан!
5 мм в!д BepxHboi, нижньoi ! npaBoi меж (рис. 1). Залишена
3 л!вого боку в!дстань призначена для п!дшивання креслень.
У правому нижньому кут! поля креслення розм!щують ос-
новний напис (рис. 1). До нього заносять в!домост! про ос!б,
,шо мають в!дношення до виконання креслення, назву зобра-
женого на кресленн! виробу та деяк! !нш! дан!, необх!дн! для
кращого розум!ння креслення.
Форма ! зм!ст основного напису для креслень визначен!
державним стандартом. У школ! на учн!вських кресленнях
застосовують спропцений основний напис. Його розм!ри ! зра-
зок заповнення показано на рисунку 2.
На аркушах формату А4 основний напис розм!ш;ують т!ль-
ки ^у ^вж од KopoTKoi сторони (як на рис. 1). На кресленнях !н-
ших формат!в основний напис розм!ш,ують уздовж дoвгoi або
уздовж KopoTKoi сторони.
210
Меж1 формату
Рамка креслення
20
Оснобний напис
Рис. 1. Оформления аркуша креслення формату А4
1
ct)
i 70 20 20
1
us
Креслив Ткаченко М. тж. 97
\\ Прокладка Прокладка
flepebipub
Школа No 29 9А кл. гума 1: 1 No3
Рис. 2. Основний напис навчального креслення:
а—розм1ри; б—зразок заповнення
1. Що являе собою формат креслення?
2. Як1 розм1ри мае аркуш формату А4?
3. Як утворюеться поле креслення?
4. На 1кя й вщстан! вщ Kpai'B аркуша проводять рамку креслення?
5. к1Я вщомост! MicTHTb основний напис креслення?
^ 1АДВ ШЯ
Пщготуйте аркуш паперу для виконання креслення: 1деворп ть
рамку i накресл1ть основний напис (див. рис. 1 i 2).
1.2. Jlmii креслення
Для виконання креслень застосовують л1нп piaHoi товщи-
ни й начерку. Як видно з рисунка 3, кожна л1шя на креслен-
Hi мае свое призначення. Державины стандартом встановле-
но 9 тип1в лш1й креслення. У шк1льному курс! креслення
вивчаються п'ять лшш, основн! вщомост! про як1 наведено в
таблиц! 1. На перших порах найчаст!ше ви будете застосову-
вати так! л!н!1: сущльну товсту основну, сущльну тонку,
штрихову ! штрихпунктирну. П!зн!ше ви познайомитесь з !н-
шими типами л!н!й.
Розглянемо, у чому полягають особливост! начерку ! приз-
начення основних тишв л!н!й креслення.
Сущльна товста основна л1шя призначена для показу ви-
димих контур!в цредмет!в. Нею виконують також рамку
креслення, графи основного напису. П товщина може бути у
межах в!д 0,5 до 1,4 мм (залежно в!д розм!р!в ! складност!
зображень на кресленн!, в!д формату креслення). Вибрана
товщина л!н!1 мае бути однаковою для вс!х зображень на
даному кресленн!.
Суц1льнп тобста оснобна
(л1н1я бидимого контуру) Штрихпунктирна
(осьоба лш1я)
тонка ' Штрихоба
Су Ц1 ль на тонка / (биносна л1н1я1 (л1н1я небидимого контуру)
(розм1рна л1н1я)
Рис. 3. Призначення основних тип!в л!н!й креслення
JliHil креслення Таблиця 1
1пСщ-вв
ношення
Назва Начертания не вонсО призначення
товщин
1л1н й
JliHii' видимого контуру
та iH. (буквою s умовно
позначають товщину
Сущльна та свот ocHOBHoi лши, яку я-зв 1В д 0,5
основна то за одиницю, товщи- до 1,4 мм
на решти 1шл й зале-
ть исл вщ вибору в-от
щини s)
Штрихова JliHii невидимого н-ок Biд S/3
туру до S/2
"2~В
Cyiцнaьл Po3MipHi й BHHOCHi лiнii,
Biд s/3
тонка лHiнi^iT jgHпобудxов, oBKлiнiH^ та iH. до s/2
3,.. 5
Штрихпунктирна OcbOBi й в1ортнец iлГiн Biд S/3
ка нот '5Z.30 до s/2
4... 6 Jlinii згину на розгорт-
на риткнупхиртШ ках. Jlinii для зобра-
3 ма овдми акчот 5...30 жKення частин pBaHfipnoi6xiB бо а pпв oiмиxнж Bдо isд /s2/ 3
ка нот
положениях
на ьшцуС тонка 1л шя використовуеться для проведения ви-
носних 1 po3MipHHx 1л 1н й. Шзн1ше ви познайомитесь 1з застосу-
ванням ще1 л1ни для штрихування nepepi3iB. Товщина сущльно!
ТОНКО! 1л1Гн' в 2—3 рази менша вщ товщини сущльно!' TOBCTOI.
Micue перетину
центробих лшш /
Так побиннс починатись\
I / зак1нчу6атись 1
\^штрихоба л1н1я у
Рис. 4. Проведепня штрихових i штрихпунктирних лiнiй
Штрихова лшгя застосовуеться для показу на зображен-
нях невидимих контур1в предмет1в. Вона складаеться з окре-
мих штрих1в (рисочок) приблизно однаково! довжини — у
межах 1в д 2 до 8 мм (на учн1вських кресленнях дощльрю бра-
ти 4 мм). В1дстань м1ж штрихами повинна Р1туб приблизно
однаковою по 1св й л1ни i становити 1—2 мм. Товщину штри-
xiB 1лс д брати в 2—3 рази меншою за товщину суц1льно1
TOBCToi ocHOBHoi лши.
Штрихова л1шя на контурах зображення повинна почина-
тись i закшчуватись т1льки штрихами (рис. 4).
Не можна називати штрихову лш1ю пунктирною, тому ,шо
ця назва не 1в 1вопд ае д характеру л1нп. Адже пунктирна 1л 1н я —
це л1шя 3 точок, а не is штрих1в (1в д шмецького «punkt» —
«точка») .
Штрихпунктирна 1л 1пя призначена для показу осьових i
центрових лш1й. Вона складаеться з довгих тонких штрих1в
(довжиною 1в д 5 до 30 мм) i точок (коротких штрих1в) м1ж
ними. На учн1вських кресленнях довжина штрих1в н-емхокер
дуеться 20 мм. В1дстань м1ж довгими штрихами 1в д 3 до
5 мм. Товп];ина штрих1в в 2—3 рази менша 1в д товш;ини
сущльно! TOBCToi л1ни.
Штрихпунктирн! л1нп повинн! починатись i зак1нчуватись
т1льки штрихами. Якпдо штрихпунктирна л1шя показуе в1сь,
вона повинна виступати за контур зображення на 3—5 мм
(рис. 4).
Центров! л1нп проводять так, щоб вони обов'язково пере-
тиналися м1ж собою штрихамр! (рис. 4). Перетин двох штри-
xiB визначае центр фггури. Центров! лш!1 вйводять за зобра-
ження на 3—5 мм. Якпдо д1аметр кола на кресленш менший
12 мм, центров! л!н!1 проводять сущльними тонкими.
Штрихпунктирна з двома точками лш!я показуе !лГ1н зги-
ну на розгортках. Ця л!н!я в!др!зняеться в!д штрихпунктир-
Hoi трохи б!льшими пром!жками м!ж штрихами — в!д 4 до
6 мм.
Запам'ятайте, ,шо в!д товщини сущльно! товсто!' основ-
Hoi л!н!1 залежить товш,ина !нших л!н!й. Вс! !нш! !лГ1н
повинн! бути в 2—3 рази тоншими в!д nei.
ЗАГША"":..
1. Як! типи 1л !нй ви знаете?
} 2. Яку л!н!ю називають суц!льною товстою основною? !окЯ' в-от
щини на ов повинна бути?
3. Яку !л!н10 називають штриховою? Де ii використовують?
4. Яке призначення штрихпунктирно!' !л!н1?
5. Якою !л1н ею на розгортц! показують !л1и ю згину?
9
