Table Of ContentÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
²ÍÑÒÈÒÓÒ ²ÑÒÎв¯ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ÖÅÍÒÐÀËÜÍÈÉ ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÀÐղ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÁ'ªÄÍÀÍÜ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ÖÅÍÒÐÀËÜÍÈÉ ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÀÐղ ÂÈÙÈÕ ÎÐÃÀͲ ÂËÀÄÈ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ÃÀËÓÇÅÂÈÉ ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÀÐղ ÑËÓÆÁÈ ÁÅÇÏÅÊÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
CÒÓIJ¯ Ç ÐÅòÎÍÀËÜÍί ²ÑÒÎв¯. ÄÆÅÐÅËÀ
ÊÐÈÌ Â ÓÌÎÂÀÕ
ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÕ
ÒÐÀÍÑÔÎÐÌÀÖ²É
(1940–2015)
ÇÁ²ÐÍÈÊ ÄÎÊÓÌÅÍÒ²Â
ÒÀ ÌÀÒÅвÀ˲Â
ÊȯÂ
2016
УДК (282.247.34):341.43«1940/2015»
Друкується за рішенням Вченої ради
Інституту історії України НАН України
(протокол № 6 від 25 червня 2015 р.)
Редакційна колегія:
В. А. Смолій (голова), Г. В. Боряк (заступник голови), В. М. Бірчак,
Я. В. Верменич, В. М. В'ятрович, В. М. Даниленко, І. М. Кулик,
С. В. Кульчицький, О. Є. Лисенко, В. М. Литвин, О. П. Реєнт,
О. С. Рубльов, Л. Д. Якубова
Упорядники:
О. Г. Бажан (керівник), О. В. Бажан, С. М. Блащук,
Г. В. Боряк, С. І. Власенко, Н. В. Маковська
Науково-допоміжні роботи:
Г. А. Вербиленко, Н. І. Лісунова,
Т. М. Омельчук, І. В. Савченко
Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015): Збір-
ник документів та матеріалів. Упоряд.: О. Г. Бажан (керівник), О. В. Бажан,
С. М. Блащук, Г. В. Боряк, С. І. Власенко, Н. В. Маковська. – К.: Інститут історії
України НАН України, 2016. – 1092 с.
До збірника увійшли документи та матеріали, що відображають депорта-
ційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світо-
вої війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти
входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в
1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проб-
лему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціо-
культурний та політичний простір.
Для істориків, етнологів, політологів, вчителів, а також для всіх, хто ціка-
виться вітчизняною історією.
За сприяння Фонду Катедр Українознавства (США)
ІSBN 978-966-02-7374-0 (серія) © Інститут історії України НАН України, 2016
ІSBN 978-966-02-7838-7 © Упорядники, 2016
Çì³ñò
Передмова .................................................................................................................. 5
Частина І
Депортації народів Криму у період Другої світової війни:
етнічний та статистичний зріз
«У зв'язку з неможливістю перевірити діяльність на окупованій
території... виселені всі болгари, греки та вірмени»....................................7
Документи .................................................................................................... 17
Коментарі ..................................................................................................... 75
Перелік документів ..................................................................................... 79
Частина ІІ
Входження Криму до складу УРСР: економічні та культурні аспекти
«... Уряд України подбає про дальший розвиток і процвітання
народного господарства Криму» ............................................................... 83
Документи .................................................................................................... 95
Коментарі ................................................................................................... 733
Перелік документів ................................................................................... 745
Частина ІІІ
Кримськотатарський національний рух за повернення
на історичну батьківщину (1950-ті – 1980-ті роки)
«Не мають права повертатися в місця, звідки були виселені...» ........... 761
Документи .................................................................................................. 779
Коментарі ................................................................................................... 903
Перелік документів ................................................................................... 904
Частина ІV
Проблеми адаптації та інтеграції репатріантів в українське суспільство
«...сприяти створенню соціально-економічних умов для відродження
національних традицій депортованих народів» ..................................... 911
Документи .................................................................................................. 917
Коментарі ................................................................................................. 1021
Перелік документів ................................................................................. 1023
Іменний покажчик ............................................................................................. 1027
Географічний покажчик ................................................................................... 1045
Список скорочень ............................................................................................... 1086
Перелік використаних архівних фондів та публікацій документів .......... 1089
Ïåðåäìîâà
Запропонований читачам збірник документів покликаний відтворити проце-
си, що відбувалися у Криму упродовж значного відрізку його радянської історії
та після проголошення Української незалежної держави. У книзі із залученням
документального матеріалу висвітлюються депортації за національною ознакою
з території Кримської АРСР у роки Другої світової війни (серпень 1941 р., тра-
вень–червень 1944 р.), здійснені силовими структурами (НКВС-МВС СРСР) на
підставі рішень верхівки ВКП(б) та постанов надзвичайних органів державної вла-
ди (Державний Комітет Оборони – ДКО). Подані документи дозволяють відоб-
разити етапи примусового виселення народів Криму в 1941–1944 рр. Насиль-
ницьке виселення жителів Криму за етнічною ознакою розпочалося на самому
початку Радянсько-німецької війни. Об'єктом превентивної депортації, виклика-
ної обставинами надзвичайного стану в СРСР, стали представники так званих
«нелояльних народів» – німці, італійці, турки. Відповідно до постанови Ради з
евакуації СРСР від 15 серпня 1941 р. було розпочато суцільне виселення німець-
кого населення Кримської АРСР до Орджонікідзевського (нині – Ставрополь-
ський, РФ) краю. Перший етап депортаційних заходів керівництвом СРСР роз-
цінювався як превентивний запобіжний захід для позбавлення воєнного супро-
тивника вірогідної можливості поповнення своїх мобілізаційних ресурсів за ра-
хунок населення Криму. Другий етап – депортація кримських татар, болгар, гре-
ків та вірменів (травень–червень 1944 р.) мав характер масової каральної акції
щодо народів, окремих представників, яких радянська влада звинуватила у по-
собництві німецьким окупантам.
На основі архівних документів упорядники намагалися відобразити кількіс-
ний та географічний зріз депортаційних акцій на півострові, порядок та умови
виселення, масштаби втраченого майна, худоби, сільгосппродукції спецпересе-
ленцями. У процесі відбору документів та підготовки їх до публікації значна
увага приділялася особливостям організації заселення Криму в другій половині
1940-х рр., переселенському процесу в 1950–1960-х рр., які істотно вплинули на
етнічну карту регіону.
Особливе місце в збірнику посідають документи, що віддзеркалюють процес
перепідпорядкування Кримської області Українській РСР. Предметом уваги ко-
лективу упорядників стали аналітичні довідки, інформації підготовлені різними
відділами ЦК КПУ, які містять в собі соціально-економічний аналіз стану на-
родного господарства Кримської області до і після входження її до складу УРСР.
Відібрані документи проливають світло, яким чином здійснювалася інтеграція
Криму до складу України, за рахунок яких коштів (внутрішніх ресурсів УРСР
чи союзних субвенцій) у середині 1950-х – 1960-х рр. відбувалося відновлення
спустошеного у роки Другої світової війни півострова.
6 Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій
Значний корпус документів та матеріалів, представлений у даному виданні,
розкриває основні етапи кримськотатарського національного руху за повернення
на історичну батьківщину в 1950–1980-х рр., демонструє ставлення політичного
керівництва УРСР, місцевих органів влади до розв'язання однієї з найгостріших
національних проблем.
Збірник містить розділ, в якому йдеться про адаптацію та інтеграцію репатрі-
антів в українське суспільство. Постанови, розпорядження, звіти, листування
вищих органів державного управління України дають уявлення про заходи, здій-
сненні в 1991–2015 рр. для повернення, облаштування і відновлення прав депор-
тованих кримських татар, болгар, вірмен, греків, німців.
До збірника включено 309 документів 230, з яких публікуються вперше.
Основний масив документів виявлено у фондах Центрального державного архіву
громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів
влади та управління України, Галузевого державного архіву Служби безпеки
України. Один документ зберігається у фондах Галузевого державного архіву
Міністерства внутрішніх справ України. Особливе місце в збірнику посідають
документи Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Упорядниками
здійснено також передрук ряду документів із збірників «Крымскотатарское
национальное движение. – Т. 2. Документы. Материалы. Хроника» (М., 1992),
«Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці» (К., 2003), «Крим-
ські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга
половина 1940-х – початок 1990-х рр.) очима радянських спецслужб. Збірник до-
кументів та матеріалів» ( у 2-х частинах. К., 2004).
Автори свідомі того, що в цьому виданні представлено лише частину дже-
рел, які висвітлюють історію народів Криму у 1940–2015 рр. Дану публікацію
слід розглядати як почин на шляху реалізації археографічного проекту з історії
«кримського питання» у політиці керівництва СРСР, УРСР та Української Дер-
жави у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.
Археографічне опрацювання документів здійснено відповідно до усталених
в едиційній практиці в Україні засад передавання текстів. Україномовні та росій-
ськомовні документи друкуються у цілковитій відповідності з оригіналом: збере-
жено всі мовні особливості їхнього написання й тогочасного відтворення.
Більшість документів публікуються повністю. У разі публікації частини до-
кумента випущені місця позначено трьома крапками в квадратних дужках […].
У легендах документів зазначено місце їх зберігання (скорочені назви архівів,
номери фондів, описів справ, аркушів) та попередні публікації, якщо документ є
археографічним повтором. Помітки й резолюції наведено лише в тих випадках,
коли вони засвідчують подальший рух документа, а також розкривають хід спра-
ви або ставлення посадової особи до події. У Коментарях наведено певні уточ-
нення та роз’яснення змісту документів.
Упорядники
×ÀÑÒÈÍÀ ²
Äåïîðòàö³¿ íàðîä³â Êðèìó
ó ïåð³îä Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè:
åòí³÷íèé òà ñòàòèñòè÷íèé çð³ç
"Ó çâ'ÿçêó ç íåìîæëèâ³ñòþ ïåðåâ³ðèòè
ä³ÿëüí³ñòü íà îêóïîâàí³é òåðèòîð³¿...
âèñåëåí³ âñ³ áîëãàðè, ãðåêè òà â³ðìåíè"
Перші об'єктивні та неупереджені історичні наукові розвідки, присвячені
темі депортацій народів Криму у період Другої світової війни, з'явились в Україн-
ській РСР та Російській Федерації на хвилі «горбачовської перебудови», а саме
наприкінці 1980 – на початку 1990-х рр.1 Наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст.
значний вклад у розробку теми репресій сталінського керівництва щодо націо-
нальних меншин Криму (німців, греків, татар) у роки Радянсько-німецької війни
здійснили В. Брошеван, М. Вилцан, В. Возгрін, О. Габриелян, С. Єфимов, В. Зарубін,
Ю. Зінченко, Д. Омельчук та ін.2 Віддаючи належне значному науковому дороб-
ку українських та зарубіжних вчених і краєзнавців у сфері вивчення депортацій
населення Криму за етнічною ознакою в роки Другої світової війни, слід конста-
тувати, що на сьогодні у вітчизняній історіографії залишається низка дискусійних
питань, що потребують свого вивчення. Відсутність достатньої кількості архів-
них джерел породжує різного роду інтерпретації фахівців з пострадянських країн
щодо причин та суті депортацій народів Криму в ході Радянсько-німецької війни
1941–1945 рр. Одним із складних питань зазначеної тематики є суттєві розходжен-
ня в оцінках кількості виселеного населення з Криму під час військового проти-
стояння СРСР та Німеччини3. Заповнити прогалини у дослідженні теми депорта-
цій народів Криму в 1940-х рр. дозволяють оперативні матеріали органів НКВС,
які здійснювали репресивні заходи у згаданий період. Для прикладу, листування
наркома внутрішніх справ Кримської АРСР майора держбезпеки Г. Каранадзе з
народним комісаром внутрішніх справ СРСР Генеральним комісаром держбезпе-
ки Л. Берія дає можливість з'ясувати механізм здійснення політичних репресій на
півострові, відтворити хронологію, обставини, кількісні параметри депортацій
кримських татар, німців, вірменів, греків, болгар, італійців, турків на різних ета-
пах Радянсько-німецької війни.
Незаконні репресивні акції комуністичного тоталітарного режиму в СРСР
проти населення Кримського півострова розпочалися в перші місяці війни.
Арешти «сумнівних» осіб відбувалися за підготовленими заздалегідь списками.
До числа «неблагонадійних» органами НКВС було віднесено громадян, які були
раніше репресовані за політичними мотивами, а також представники так званих
«нелояльних народів» – німці, болгари, італійці та румуни. Так в «Спецповідом-
ленні про хід операції по вилученню ворожих елементів у Кримській АРСР»,
датованому 6 вересня 1941 р., нарком внутрішніх справ Кримської АРСР Г. Ка-
ранадзе повідомляв начальника 2-го управління НКВС СРСР, комісара дер-
жавної безпеки 3 рангу П.В. Федотова про те, що з початком нападу Німеччини
на Радянський Союз внаслідок «чистки оборонних об’єктів… від соціально-
чужого і політично підозрілого елементу» заарештовано 370 осіб (у містах – 200
чол., а в селах 170 чол.)4. Найбільш чисельною групою серед затриманих були
німці – 198 особи (на 10 вересня кількість заарештованих осіб німецької націо-
нальності зросте до 225 чол.5). Їм поступалися росіяни – 104 особи; татари – 22
особи; євреї – 19; болгари – 7; поляки – 4; румуни – 3; греки – 3 (на першу декаду
10 Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій
вересня 1941 року в тюрмах НКВС перебувало 10 греків; іранців – 3; італійців –
2; угорців та австрійців – 2; чехів – 1).
Дані щодо розподілу обвинувачень, висунутих заарештованим, виглядали
таким чином:
1. Шпигунство на користь Німеччини – 28.
2. – // – Туреччини – 10.
3. – // – Японії – 15.
4. – // – Італії – 2.
5. – // – Румунії – 2.
6. – // – Ірану – 3.
7. Терор та терористичні наміри – 11.
8. Диверсії – 4.
9. Повстанство – 7.
10. Шкідництво та саботаж – 3.
11. Дворушництво – 9.
12. Панікерська пронімецька агітація – 276.
На основі статистичних матеріалів НКВС Кримської АРСР, поданих до Моск-
ви, можна стверджувати, що на характері обвинувачень, висунутих затриманим,
суттєво позначались обставини надзвичайного стану. Переважну частину заа-
рештованих жителів півострова було звинувачено у пронімецьких настроях та
шпигунстві на користь держав-сателітів ІІІ Рейху.
Стрімкий наступ німецьких військ змусив центральний апарат НКВС СРСР
у серпні 1941 р. прийняти рішення про негайну евакуацію всіх заарештованих
кримчан до Іркутська. Разом з репресованими до Іркутської тюрми прибула
і група слідчих на чолі з начальником слідчого відділення ЕКО НКВС Кри-
му молодшим лейтенантом держбезпеки Голкіним, яка отримала наказ у най-
коротші терміни завершити слідчі дії і належним чином оформити справи для на-
правлення їх до суду. Проте розгляд справ на 390 ув’язнених затягнувся до бе-
резня 1942 р. Причиною затягування слідства начальник слідчого відділення
ЕКО НКВС Криму Голкін мотивував «відсутністю належної документації анти-
радянської діяльності, що проводилась обвинуваченими, в результаті чого необ-
хідно було активно займатися внутрікамерною агентурною роботою, що природ-
но відволікало від безпосередньо слідчої роботи». Аргументи щодо невиконання
завдання у визначений строк, наведені Голкіним у «Доповідній записці про про-
ведену роботу у справах ув’язнених, евакуйованих в Іркутську тюрму» на ім’я
народного комісара внутрішніх справ Кримської АРСР Г. Каранадзе, є ще одним
підтвердженням думки про те, що радянська влада у початковий період війни
здійснювала репресії у превентивному порядку. Відсутність доказів у антирадян-
ській агітації, причетності до агентури іноземних розвідувальних та контррозві-
дувальних органів переважної частини заарештованих жителів півострова не за-
вадила слідчим на 13 березня 1942 р. оформити справи на 351 чол. для пере-
дачі в суд та Особливу нараду при НКВС СРСР.
Одночасно з «викриттям антирадянських та підозрілих елементів» на по-
чатку війни в Криму набули поширення й «етнічні чистки». У відповідності з по-
становою союзного уряду від 15 серпня 1941 р. було розпочато суцільне висе-
