Універсали Івана Мазепи (1687-1709). Частина 2

2006·33.1 MB·Ukrainian

by  Бутич І.

УНІВЕРСАЛИ УКРАЇНСЬКИХ ГЕТЬМАНІВ

МАТЕРІАЛИ
ДО УКРАЇНСЬКОГО
ДИПЛОМАТАРІЮ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ
ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА імені М.С. ГРУШЕВСЬКОГО
НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО імені ШЕВЧЕНКА
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ
АРХІВ УКРАЇНИ, м. КИЇВ
Універсали
(бдид
МАЗЕПИ
(1687-1709)
II
ЧАСТИНА
НГИІ
Київ - Львів - 2006
Пропонована увазі читачів публікація включає універсали, накази та інструкції Івана
Мазепи, які не потрапили до першої частини наказових документів цього гетьмана, виданої
у 2002 році, у першому додатку книги містяться наказові документи українських гетьманів
до часів правління Івана Мазепи, у другий додаток включені аналогічні документи
генеральної військової старшини і полковників від часів Богдана Хмельницького по часи
Івана Мазепи. Документи містять інформацію про соціально-економічний розвиток і
політичне становище України у 2-й половині XVII - на початку XVIII ст. Видання містить
науково-довідковий апарат: список місць перебування Івана Мазепи в 1687-1709 рр., список
архівних фондів і публікацій, список скорочень, список застарілих і маловживаних слів,
предметний, іменний і географічний покажчики, список ілюстрацій, перелік документів.
Видання розраховане на науковців, викладачів і студентів, на всіх, хто цікавиться історією
України.
Упорядкування
Іван БУТИЧ, Вячеслав РИНСЕВИЧ
Редакційна колегія
Павло СОХАНЬ (голова), Генадій БОРЯК, Віктор БРЕХУНЕНКО,
Іван БУТИЧ, Дмитро БУРІМ, Ігор ГИРИЧ, Ярослав ДАШКЕВИЧ,
Олег КУПЧИНСЬКИЙ, Олександр МАВРІН, Юрій МИЦИК,
Ольга МУЗИЧУК\ Олег РОМАНІВ\ Валерій СМОЛІЙ
Надруковано за ухвалами Вченої ради Інституту української археографії
та джерелознавства ім. М. С. Грушевського та Видавничої ради
Наукового товариства ім. Шевченка у Львові
Том видано завдяки фінансовій підтримці
Фонду ім. Наталії Данильченко НТШ в Америці
© Іван Бутич, 2006
ISBN 966-02-3872-Х © Вячеслав Ринсевич, 2006
Зміст
Передмова. 7
Вступ. 11
Універсали і+іакази Івана Мазепи. 45
Додатки. 417
I. Документи українських гетьманів (1632-1686). 419
II. Документи генеральної старшини і полковників (1653-1709). 531
III. Конституція Пилипа Орлика. 635
IV. Список місцевостей, в яких перебував Іван Мазепа. 649
Примітки. 671
Список архівних фондів і публікацій. 709
Список скорочень. 715
Словник застарілих і маловживаних слів. 717
Предметний покажчик. 723
Іменний покажчик. 739
Географічний покажчик. 753
Перелік документів. 763

Передмова
Як відомо, від імені гетьмана і за його підписом видавалися різні розпорядження
адміністративно-політичного характеру. Ці документи поширилися під назвою
гетьманських універсалів, або, рідше, гетьманських листів, серед яких, зокрема,
були й такі, що стосувалися військових справ.
Гетьманські універсали мали певний диплом. У верхній частині ставилися
ім’я і титул гетьмана, далі зазначалося, кому адресовано універсал, викладався
зміст розпоряджень, містилося попередження про кару за його невиконання. За¬
кінчувався універсал датою із зазначенням місця його написання. До універсалу
додавалася печатка. Універсали розсилалися для оголошення по полках.
За змістом вони охоплювали найрізноманітніші сторони управління України і
досить повно відображали діяльність гетьманського уряду.
Велика група універсалів стосується господарства - роздачі і підтверджен¬
ня земельних володінь, підтвердження купчих, поділу земель та іншого майна.
Повсякчасне знищення документів Гетьманської канцелярії ще за часів Геть¬
манщини мало наслідком те, щодо наших днів збереглася лише незначна части¬
на універсалів. Втім, порівняно з іншими документами універсали збереглися в
більшій кількості. Це пояснюється тим, що їх власники дбайливо ставилися до
них, виготовляли копії і нерідко навіть вписували універсали до міських ратушних
книг. Непогано збереглися монастирські універсали, оскільки монастирі добре
дбали про їх збереження, завдяки чому значну частину вцілілих монастирських
універсалів складають оригінали.
Універсали, що підтверджували права на маєтності, стали об’єктом особли¬
вої перевірки у 1729-1730 рр., що дістала назву Генерального слідства. Пере¬
вірка була проведена в 10 полках, внаслідок якої було складено 10 комплексів
документів. Частина з них була надрукована. Поза публікацією залишилася
добірка документів Полтавського, Чернігівського та Прилуцького полків.
Відносно багато гетьманських універсалів, у т. ч. і Івана Мазепи збереглося
в Генеральному описі Лівобережної України, проведеному у 1764-1769 рр., як
правило, універсали для цього опису копіювалися з оригіналів, про що є застере¬
ження в кожному конкретному випадку. Ці копії звірялися канцеляристами і зас¬
відчувалися їх підписами. У більшості випадків вони також містять підписи осіб,
які одержували універсали назад. Всі ці засвідчені копії мали характер офіційних
документів.
7
У гетьманських універсалах віддзеркалено соціально-економічне і політич¬
не життя міст та їх місце в суспільстві, взаємини міщан з козаками, прослідко-
вується ствердження за містами окремого правового статусу та зростання їх
ролі в торгово-виробничій і фінансовій сфері, відбивається їх вплив на державот¬
ворчі процеси в Гетьманщині. Всі ці питання історії місту сукупності і взаємозв’яз¬
ку досі належним чином не з’ясовані, для розв’язання яких зосереджений в
універсалах матеріал має велике значення.
Якою значною увагою гетьманів з часів Б. Хмельницького користувалися
міста видно на прикладі Києва, що отримав понад 110 гетьманських універсалів,
серед інших в них порушуються питання великого промислового виробництва,
млинарства, гуральництва, спорудження гребель, млинів, рудень, заснування
слобід.
Протягом значного часу будова багатьох універсалів різних гетьманів мало
чим відрізнялася між собою. Універсали Богдана Хмельницького підтверджува¬
лися і були зразком для наступних гетьманів - Івана Виговського, Юрія Хмель¬
ницького, Івана Брюховецького, Івана Самойловича, Івана Мазепи та інших.
Так, наприклад, імунітетні універсали, в яких мало чи не кожний гетьман
звертався до питань пов’язаних із захистом інтересів міщан, завжди були схожі
між собою - зазвичай в них йшлося про захист міщан від зловживань переїжджих,
неприпустимість вимагання ними від міщан наїдків і напоїв та надання їм підвод
для подальшої подорожі, окрім тих випадків, коли подорожні мали на це відповідні
дозволи від гетьмана, другою не менш актуальною темою темою таких універ¬
салів були повсякчасні заборони козакам шинкувати горілкою в містах, що було
порушенням міських привілеїв, втім ці заборони ніколи не були достатньо ефек¬
тивними.
Таким чином універсали, що відбивають взаємини між міщанами і козака¬
ми, засвідчують, що ці відносини не були безхмарними. Особливо дошкуляли
міщанам переходи військ, оскільки розміщені на постій в їхніх дворах військові
спричиняли значні збитки та розорення міщан.
Ще однією важливою проблемою для міщан була загроза обмеження маг¬
дебурзького права, яким користувалися міста, оскільки козацька старшина в містах
була зацікавлена в ліквідації міського самоуправління та переобрання управління
містами в свої руки. Гетьманські універсали Києву, Чернігову, Ніжину, Переясла¬
ву навпаки підтверджували, що магдебурзьке право має залишитися.
Загалом нечіткість у взаєминах між міською владою, що користувалася
магдебурзьким правом, та козацькою надавала гетьманам широкі можливості
для втручання у міське самоврядування (здебільшого не йдеться про малі міста
і містечка, які ніяких особливих прав не мали). Нині відомо близько 40 універ¬
салів Івана Мазепи наданих Києву, дещо менше Стародубу, Ніжину, Чернігову та
Переяславу. Як історичне джерело вони розглядалися у працях О. Лазаревсько¬
го та І. Каманіна. Частина з них у свій час була оприлюднена.
За гетьмана Мазепи старшина енергійно намагалася закріпити за собою як
вільні (так звані “вільні військові”) землі, так і перехопити ті землі, які вже мали
державців, зокрема претендувала на володіння міст. Загальна площа старшинсь¬
кого землеволодіння збільшувалася, земля концентрувалася в руках окремих
8