Трудові ресурси у важкій промисловості України під час нацистської окупації та у відбудовний період (1941-1950)

421 Pages·3.136 MB·Ukrainian

by  Лобода М.К.

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
²ÍÑÒÈÒÓÒ ²ÑÒÎв¯ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

Ìàðèíà Ëîáîäà

Òðóäîâ³ ðåñóðñè
ó âàæê³é ïðîìèñëîâîñò³ Óêðà¿íè
ï³ä ÷àñ íàöèñòñüêî¿ îêóïàö³¿
òà ó â³äáóäîâíèé ïåð³îä
(1941—1950)

ÊȯÂ
2012
УДК 331.522.4:338.45(477)«1941/1950»
ББК 65.03(4Укр)6
Л68

Рецензенти:
доктор історичних наук, професор Г. Боряк
доктор історичних наук, професор, чл.-кор. НАН України В. Даниленко

Науковий редактор:
доктор історичних наук, професор О. Лисенко

Редактор: Н. Мельник

Переклад: О. Николайчук

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту історії України
НАН України. Протокол № 5 від 26 травня 2011 р.

Лобода М.К.
Л68 Трудові ресурси у важкій промисловості України під час
нацистської окупації та у відбудовний період (1941–1950) / Марина
Лобода; Ін-т історії України НАН України. – К., 2012. – 206 с.
ISBN 978-966-02-6082-5

Монографія охоплює період німецької окупації України (1941–1944 рр.)
та відбудовний період (1943–1950 рр.). У праці комплексно досліджуються
особливості використання працездатного населення у важкій промисловості
України та основні напрями політики тоталітарних держав у сфері
залучення трудових ресурсів, показано реальні умови життя та праці
промислових робітників та їх родин під владою нацистської Німеччини та
після повернення радянської влади в Україну. Дослідження базується на
архівних документах, періодичній пресі, спогадах очевидців.
Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться
історією.

УДК 331.522.4:338.45(477)«1941/1950»
ББК 65.03(4Укр)6

ISBN 978-966-02-6082-5 © Інститут історії України НАН України, 2012
© М. Лобода, 2012
У рамках міжнародної науково-дослідницької програми «Документу-
вання примусової праці як завдання збереження пам’яті» Німецький фонд
«Пам’ять, відповідальність і майбутнє» підтримав 13 проектів, які займалися
вивченням різноманітних аспектів примусової праці в період націонал-
соціалізму. Ці проекти сприятимуть усуненню прогалин в історичних дослід-
женнях примусової праці людей, звезених з усієї Європи до Райху, і, в першу
чергу, повоєнного становища колишніх примусових робітників та робітниць.
Представлена монографія була підготовлена в межах цієї дослідницької
програми.
За зміст матеріалу, достовірність фактів, цитат, статистичних даних та
інше відповідає автор.

Çì³ñò

Вступне слово академіка НАН України Валерія Смолія . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Вступне слово Гюнтера Заатхофа, члена правління фонду
«Пам’ять, відповідальність і майбутнє» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

РОЗДІЛ І. «Обов’язок праці...» як гасло нацистської окупації . . . . . . . . . . . . 25

1. Політичне й нормативно-організаційне
підґрунтя залучення трудових ресурсів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

2. Проблема залучення робочої сили . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

3. Трудові ресурси на виробництві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

4. Повсякдення в окупації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

РОЗДІЛ ІІ. «Все для відбудови» –
головний зміст радянської дійсності 1943–1950 рр. . . . . . . . . . . . 81

1. Політика радянського керівництва у сфері
трудових ресурсів та її нормативна база . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

2. Практика залучення робочої сили у важку індустрію . . . . . . . . . 98

3. Виробничий процес: проблеми і здобутки . . . . . . . . . . . . . . . . . 125

4. Повсякденне життя робітництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147

Післямова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169

Перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175

Джерела та бібліографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177

Іменний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200

Географічний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203

Âñòóïíå ñëîâî

Âñòóïíå ñëîâî

Епічна тема Другої світової війни залишається одним із провідних
напрямів фундаментальних історичних досліджень уже понад шість десяти-
літь, не втративши актуальності й донині. Стрижневою лінією зусиль україн-
ських учених у цій сфері є драма України у часи світового конфлікту та її
роль у розгромі гітлерівської Німеччини, мілітаристської Японії та їхніх
союзників. Одним із провідних центрів досліджень цієї тематики є Інститут
історії України Національної академії наук України.
В останнє десятиріччя значною активністю позначене дослідницьке
поле, пов’язане з періодом нацистської окупації, у тому числі й висвітлення
особливостей працевикористання й залучення трудових ресурсів України до
економіки Третього райху.
Водночас у фокусі дослідницького інтересу перебуває гуманітарна
складова війни, соціальні аспекти функціонування українського суспільства,
адаптація до викликів та екстремальних умов війни, пошук стратегій вижи-
вання у ворожому середовищі. Серед магістральних напрямів висвітлення
подій воєнної доби – з’ясування обставин життєдіяльності великих соціаль-
них груп – інтелігенції, селянства, робітників, остарбайтерів, військовополо-
нених, неповнолітніх громадян та інших за умов кількаразової зміни влади.
Ще одним виразно позиціонованим вектором досліджень учених
Інституту історії України є документування злочинів сталінського режиму, у
тому числі й стосовно жертв націонал-соціалізму в повоєнний час.
Комплексні дослідження історії Другої світової війни розвиваються на
основі інтеграції зусиль науковців Інституту історії України та зарубіжних
наукових центрів. На підставі двосторонньої угоди між Інститутом історії
України НАН України та Німецьким фондом «Пам’ять, відповідальність
і майбутнє», співробітниками Інституту у 2008–2010 роках були здійснені
наукові проекти: «Повоєнне становище колишніх примусових робітників
у радянському суспільстві (1945–2000)» та «Працевикористання трудових
ресурсів у важкій промисловості України тоталітарними системами нацист-
ської Німеччини та Радянського Союзу (1941–1950)».
7
Âñòóïíå ñëîâî
Репрезентовані у цьому виданні результати проекту розкривають не
лише маловідомі сторінки історії доби націонал-соціалізму й сталінізму, а й
сприяють вшануванню жертв Другої світової війни та збереженню пам’яті
про них.

Валерій Смолій

Академік НАН України
Директор Інституту історії України
Національної академії наук України

8
Âñòóïíå ñëîâî

Âñòóïíå ñëîâî

Німецький фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» був заснований
у 2000 році для здійснення виплат колишнім примусовим робітникам та
іншим жертвам нацизму. Це завдання він успішно виконав: з 2001 до 2007 ро-
ку кошти в розмірі 4,4 млрд євро були розподілені між 1,66 млн осіб
у майже 100 країнах світу. Іншими напрямами діяльності Фонду залишаються
подальше опрацювання минулого, збереження пам’яті про жертви націонал-
соціалізму, боротьба за зміцнення прав людини і взаєморозуміння між
народами, активна робота на користь тих жертв, які вижили. Таким чином,
Німецький фонд є виразником політичної та моральної відповідальності
держави, її економіки й суспільства за злочинну діяльність нацистів.
Страшні злочини, вчинені в нацистських концтаборах і гетто, добре
відомі, а от використання праці мільйонів людей у Третьому райху тривалий
час свідомо замовчувалося. З метою усунення прогалин у дослідженнях цього
періоду німецької та європейської історії та, в першу чергу, становища ко-
лишніх примусових робітників та робітниць у повоєнний час Фонд «Пам’ять,
відповідальність і майбутнє» впродовж 2008–2011 років підтримав 13 між-
народних наукових проектів, одним з яких був цей український проект. Вчені
досліджували різноманітні аспекти примусової праці людей, звезених до
Райху з територій окупованих держав та країн-союзників Німеччини.
Підтримані Фондом дослідницькі проекти реалізувались у таких тема-
тичних нішах: історія таборів примусової праці для євреїв у дистрикті Краків,
практика діяльності німецьких бірж праці в окупованих Польщі, Югославії
й Україні, працевикористання депортованих до «Трансністрії» ромів, досвід
білоруських остарбайтерів, повоєнне становище колишніх примусових робіт-
ників у радянському суспільстві та спогади болгарських очевидців про табо-
ри. Результати цих досліджень були опубліковані в серії статей та моно-
графій, а також представлені на розгляд громадськості у формі виставок.
Фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» в листопаді 2010 року
організував міжнародну конференцію «Примусова праця у гітлерівській
Німеччині», в якій взяли участь 150 учених та молодих істориків із 17 країн
світу. Вона стала певним громадським підсумком цієї науково-дослідницької
програми. Форум дав можливість репрезентувати результати досліджень,
порівняти й обговорити їх із провідними експертами та зав’язати контакти
9
Âñòóïíå ñëîâî
науковцям, які працюють над цією темою. Тим самим нині став можливим
диференційований погляд на працю у часи націонал-соціалізму як на
транснаціональний досвід у європейській історії.
Після завершення виплат колишнім примусовим робітникам Фонд вба-
чає власну спонсорську діяльність у тісному взаємозв’язку зі своїм основним
призначенням: підтримуючи національні та міжнародні дискурси про приму-
сову працю у період націонал-соціалізму, сприяти збереженню пам’яті та
публічному ознайомленню з минулим безправ’ям, прагнучи взаєморозуміння
між народами.
Бажаю цій роботі Марини Лободи, яка висвітлює важливий розділ
в історії примусової праці в Україні, заслуженої уваги і популярності.

Гюнтер Заатхоф

Член Правління Фонду
«Пам’ять, відповідальність і майбутнє»

10